уривчасто

уривчасто
—————————————————————————————
ури́вчасто
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "уривчасто" в других словарях:

  • уривчасто — Присл. до уривчастий …   Український тлумачний словник

  • блимати — (уривчасто світити) блискати, мигати, мерехтіти, мигтіти, миготіти …   Словник синонімів української мови

  • бевкнути — ну, неш, док. 1) неперех. Однокр. до бевкати 1). 2) перех. і без додатка, розм. Сказати що небудь коротко, уривчасто глухим, низьким голосом. || Сказати що небудь необдумано, необережно …   Український тлумачний словник

  • блимати — аю, аєш, недок. 1) тільки, 3 ос. Світитися тьмяним нерівним світлом. 2) чим. Світити уривчасто, з перервами; блискати, мигати. 3) перен. Раптово з являтися і зникати. 4) на кого – що. Кидати погляди, поглядати …   Український тлумачний словник

  • блискати — аю, аєш, недок. 1) тільки 3 ос. Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати. || Яскраво спалахувати. || безос. 2) чим. Уривчасто, з перервами світити; блимати (у 2 знач.). Блискати очима. 3) перен. Раптово з являтися …   Український тлумачний словник

  • бомкати — ає, недок., розм. Дзвонити уривчасто, неголосно (про дзвін) …   Український тлумачний словник

  • буркати — I аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Говорити уривчасто і невиразно; бурмотати, мурмотіти. II аю, аєш, недок., перех., рідко. Те саме, що будити …   Український тлумачний словник

  • бухати — I б ухати аю, аєш, недок. 1) неперех. Видавати глухі, уривчасті звуки; стукати глухо, уривчасто. 2) перех. і неперех. Бити; стріляти. 3) неперех. Вириватися густою масою. 4) перех., розм. Кидати з силою, з глухим звуком. II бух ати а/ю, а/єш,… …   Український тлумачний словник

  • викрикувати — ую, уєш, недок., ви/крикнути, ну, неш, док., перех. і без додатка. Дуже голосно вимовляти, вигукувати що небудь або раз у раз уривчасто кричати …   Український тлумачний словник

  • відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»